Статус питальних конструкцій у мовленнєвому просторі Василя Стуса.
Abstract
Талант письменника, трагічна доля, боротьба з тоталітарним режимом за незалежність України, відродження духовності – усе це протягом багатьох років продовжує викликати інтерес до поетичного та епістолярного надбання Василя Стуса.
Часто у своїх творах та листах Василь Семенович використовував питання як своєрідний місточок між адресантом та адресатом, щоб зрозуміти, підтримати, допомогти, вказати, щоби просто ніби схопити ту живу нитку взаєморозуміння, взаємопідтримки чи передати її комусь. Щоб не залишитися одному, а інколи, щоб почути вголос те, що самому вже чується багато днів, головно, ночей…
References
Арнольд И. В. Стилистика современного английского язика : (Стилистика декодирования). М. : Просвещение, 1990. 300 с.
Безугла Л. Р. Риторичні запитання як імпліцитні мовленнєві акти. Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. 2009. № 866. С. 77–843.
Браїлко Юлія. Семантико-стилістичні інтерпретації християнських теонімів у поезії Василя Стуса. Дивослово. 2004. № 10. С. 44–48.
Ораторське мистецтво / за ред. Н. П. Осипової. Х.: Одіссей, 206. 144 с.
Стус Василь. Твори. URL: http://www.1576.ua/books/6196.doc.htm
Томусяк А .О. Риторичне питання як засіб експресивного синтаксису. URL: http://www.rusnauka.com/34_WP_2015/Philologia/4_200244.doc.htm