Художня своєрідність жіночих образів у ліриці Василя Стуса.
Abstract
Особливе місце в ліриці поета посідає образ жінки, представлений у різних іпостасях – байдужої коханки, юної дівчини, святої, друга, жінки, матері. Варто відзначити, що своєрідність цих образів зумовлена специфікою художнього сприйняття світу митцем та його творчою манерою. До вивчення жіночих образів у ліриці В. Стуса зверталися, зокрема, М. Коцюбинська, О. Мамедова, Г. Віват.
Об’єктом дослідження є лірика Василя Стуса, а предметом – художня своєрідність жіночих образів у збірці «Зимові дерева». Мета пропонованої студії полягає в дослідженні способів образотворення.
References
Віват Г. Художні особливості та провідні мотиви поетичної творчості Василя Стуса. Питання літературознавства. Випуск 72. С. 227–238.
Дзюба І. Свіча у кам’яній пітьмі. У кн.: Стус В. С. Палімпсест. Вибране. Київ : Факт, 2003. С. 7–32.
Коцюбинська М. Стусове «самособоюнаповнення». Сучасність. 1995. № 6. С. 137.
Стус В. Таборові зошити. Київ : Факт, 2008. 5. Стус Д. В. Час поезії. У кн.: Стус В. Твори: у 4 т. Львів : Просвіта, 1995. Т. 2. С. 6 –10.
